6 клас
Тема:
«Біологія – наука про життя. Основні властивості
живого»
Мета:
освітня: сформувати уявлення про біологію як систему наук, що
вивчають живі організми та прояви життя, розглянути основні властивості живого,
продовжити формування знань про живу природу, дати поняття про основні ознаки життя;
розвивальна: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити
висновки;
виховна:
виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Основні
поняття: ботаніка, біологія, подразливість, розмноження, обмін речовин,
ріст, розвиток, рух, середовище життя.
Обладнання: таблиці, живі чи гербарні зразки рослин, портрети
вчених-біологів.
Тип
уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
І. Організаційний
момент.
Учні мають ознайомитись із підручником, робочим зошитом, системою роботи на
уроках біології та з позакласною роботою з предмета.
ІІ Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів. Зв'язок з природознавством, що вивчали у 5-му класі.
Школярам потрібно пояснити значення терміна «біологія» (наука про
життя), метою і змістом науки біології
(вивчення живих організмів, їхньої будови, різноманітності, дослідження їхніх
ознак та процесів життєдіяльності,
поширення на Землі, походження та класифікація). Термін запропонували незалежно один від
одного французький вчений Ж.Б. Ламарк (1744-1829) та німецький вчений Г.
Тревіранус (1776-1837) в 1802 році.
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Можна прочитати уривки з творів про
природу. Читання поезій супроводжується
демонстрацією слайдів із зображенням живих організмів. Наприклад:
Берізонька.
Берізонько,
берізонько, ти, мавко лісова,
зелені твої
кіски вітрисько розвіва.
Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах,
і білі свої ноги
все миєш на дощах.
Прошу вас, із
берези ви соку не точіть,
ви краще їй
сестричку зелену посадіть.
Ви краще їй
шпаківню поставте на гілках,
щоб прилітав до
неї друг лісу, добрий птах!
Л.
Забашта.
Благословенний час той і година,
Коли земля ця цвітом процвіла...
Благословенна кожна полонина
І кожний порух свіжого стебла...
М.
Рильський «Карпатські октави»
ІV.
Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
Розповідь
учителя.
Слово “ботаніка”
походить від грецького “botane”, що українською мовою дослівно перекладається
як “трава, зелень”. “Вotanicum” українською мовою означає гербарій, травник.
Латиною ж поняття “трава, зелень” звучить як “herba”, і від цього латинського
кореня походять такі відомі терміни, як “herbarium”, українською - гербарій,
книга про рослини, “herbarius”, українською - знавець трав (рослин), ботанік, а
також “herbaria”, що українською теж
означає “ботаніка”.
Історично склалося
так, що в українській мові закріпився термін “ботаніка”, який походить із
грецької мови, хоч він і не повною мірою відображає сутність предмета. Сьогоднішні
під терміном “ботаніка” розуміють комплекс наук, які вивчають усі рослини
взагалі (не лише трави). Отже, ботаніка - наука про рослини, їх зовнішню і
внутрішню будову, форму, розвиток, життєдіяльність, біохімічний склад,
класифікацію, поширення та інші особливості. Визначення ботаніки лише як науки
про рослини повністю не розкриває її суті.
Ботаніка як наука має
свою історію. Накопичення знань про рослини почалося вже на перших етапах
становлення людства. Рослини людина використовувала в їжу, виготовляла з них
одежу, використовувала як ліки.
1. Історія розвитку ботаніки
Ще первісними
народами, а пізніше в стародавніх державах Індії, Єгипті, Китаї та країнах
Близького Сходу, які вже мали писемність, було накопичено багато різноманітних
і корисних відомостей про рослини. Проте перше письмове узагальнення знань про
рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (IV-III ст. до н.е.),
а отже, і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст
(372-287 до н.е.) батько ботаніки, учень
великого Аристотеля - залишив по собі декілька книг, присвячених рослинам.
Подальший розвиток
ботаніки визначався в основному потребами землеробства й медицини, оскільки
дуже важливо було навчитися розрізняти рослини корисні й отруйні - насамперед
за зовнішніми ознаками.
Так, найдавніші
спостереження первісного землероба про дивну здатність рослини, що восени гине,
у відроджуватися навесні вигляді молодих проростків, що виходять із насіння, у
тлумаченні давньоєгипетських жерців набуло форму міфу про бога Осіріса (Озіріса), що вмирає і знову
воскресає через якийсь час після поховання.
Аристотель здійснив грандіозну
спробу філософськи осмислити всілякі галузі живої і неживої природи. Вивченню
рослинного світу він присвятив спеціальну працю "Теорія рослин". На жаль,
текст цього твору не зберігся, тож сучасна історія ботаніки має у своєму
розпорядженні лише окремі висловлювання великого вченого.
Більш докладну
інформацію про світ рослин ми знаходимо в працях учня Аристотеля Теофраста. У «Природній
історії рослин» Теофраст згадує про 450 рослин і робить першу спробу їхньої
наукової класифікації.
Усі відомі в стародавності
рослини Теофраст поділяє на 4 класи:
дерева, чагарники, напівчагарники і трави. У межах цих чотирьох великих
систематичних підрозділів він довільно зближає окремі групи рослин, описуючи їх
як дикі й культурні, вічнозелені та листопадні, рослини суші й рослини вод і
т.ін.
Заслугою Теофраста є
також встановлення основних морфологічних понять, постановка ряду питань в
галузі фізіології рослин і опис деяких особливостей їхнього географічного
поширення. Теофраст знав про існування двох груп рослин: квітучих і ніколи не
квітучих. Він знав про розходження внутрішньої структури стовбура звичайних
дерев і пальм, хоча й не намагався покласти ці розходження в основу своєї
класифікації.
Інші вчені Давнього
світу так чи інакше пов’язані з ботанікою, не піднімалися вище Теофраста ні в
описі форм рослин, ні в розумінні їхньої природи.
Праці Теофраста заклали основи ботаніки, стали
першою спробою з’єднати розрізнені спостереження й відомості про рослини в єдину продуману і
логічно послідовну систему знань.
У середньовіччі
значною мірою уповільнився процес науки, розповсюдилися забобонні легенди та тлумачення з релігійних
книг, які не допускали самостійного дослідження природи. В той же період
де-не-де вирощувалися лікарські рослини та вивчалися їхні властивості.
І лише з XV ст., в
епоху Відродження, у розвитку ботанічної науки відбувся рішучий злам,
обумовлений значними змінами як ідеологічного, так і соціально-економічного
характеру. Цей період ознаменувався численними географічними відкриттями,
завдяки чому до Європи з далеких заморських країн потрапило багато невідомих
рослин. У зв’язку з цим перед ботаніками постало важливе завдання
“інвентаризації” всіх відомих видів рослин, тобто опису їх класифікації. Це
спричинилося до появи і швидкого вдосконалення різних способів збереження
рослинних форм із метою порівняльного їх вивчення: замальовування, словесного
опису, вирощування в ботанічних садах, засушування. Тоді ж було складено перші
правила гербаризації. Приблизно в цей же період закладаються основи сучасної
ботанічної термінології.
Фізіологія та анатомія
рослин зародилися в XVII ст.. Оскільки на той час хімія перебувала в
зачатковому стані і не було відоме явище фотосинтезу, голландський
природодослідник Ван Гельмонт (1579-1644), прагнучи з’ясувати, звідки рослина
бере речовини для побудови свого тіла, вперше поставив досліди з вивчення
живлення рослин. У досліді з вирощуванням гілки верби він також уперше
застосував метод визначення маси рослини та ґрунту на початку і наприкінці
досліду, а ще - маси витраченої для поливу води, однак зробив неправильний
висновок, що рослина будує своє тіло з води.
Більш доступним на той
час було вивчення процесу пересування речовин у рослинах, оскільки видатний
англійський фізик Роберт Гук (1635-1703) удосконалив мікроскоп і застосував
його для дослідження різних дрібних структур, у тому числі й частин рослини.
Саме він у 1665 р. вперше опублікував опис клітинної будови рослин і ввів термін
“клітина” (лат. “cellula” - комірка). Однак остаточно як наука фізіологія рослин
сформувалася лише після з’ясування суті процесу фотосинтезу.
І все ж таки пануючим напрямком у
ботаніці аж до XIX ст. залишилася систематика рослин, яка досягла найвищого
виразу в працях великого шведського ботаніка Карла Ліннея (1707-1778).
Величезними успіхами в
ботанічній науці позначене XIX ст. Саме тоді виникають або формуються розділи
ботаніки - географія рослин, екологія
рослин, геоботаніка, палеоботаніка.
У XX ст. великих
успіхів досягли експериментальні розділи ботаніки. Учені простежили, як виникає
багато складних речовин у рослинах, а також синтезували деякі з них.
Експериментальні й математичні методи проникли в ті розділи ботаніки, котрі до
цього залишалися суто описовими.
Можливості наукового
пізнання значно розширилася після винайдення електронного мікроскопа (1940),
який дає збільшення в десятки і сотні тисяч раз. Синтез електронної
мікроскопії, біохімії і біофізики спричинив появу нової сучасної науки - молекулярної біології.
2. Завдання ботаніки
Загальне завдання
ботаніки полягає в різноплановому вивченні окремо взятих рослин і їхніх
сукупностей - рослинних угруповань, із яких формуються ліси, луки, степи.
Структура і закономірності росту рослин, їхні стосунки з навколишньою природою,
закономірності поширення й розподілу окремих видів і всього рослинного світу на
Земній кулі; походження і еволюція царства рослин, причини його різноманітності
і класифікація; запаси в природі господарських рослин і шляхи раціонального їх
використання, розроблення наукових основ введення в культуру нових кормових,
лікарських, плодових, овочевих, технічних та інших рослин - ось далеко не
повний перелік питань, вивченням яких займаються ботанічні науки. Особлива
увага приділяється вивченню й охороні рідкісних та зникаючих рослин, що
занесені до Червоної книги, оскільки втрата кожного виду - це не тільки зменшення
різноманітності рослин, а й руйнування стійкості рослинного угруповання,
збалансованого протягом багатьох тисячоліть.
Без рослин неможливо
уявити життя на Землі, оскільки в процесі фотосинтезу не тільки утворюються
органічні речовини з неорганічних, а й виділяється в атмосферу кисень,
необхідний для дихання всіх організмів.
Використовуючи для
утворення органічних речовин мінеральні солі і воду з ґрунту, вуглекислий газ і
азот із атмосфери, рослини беруть активну участь у кругообігу речовин у
природі. Рослинними продуктами живляться інші живі організми, в тому числі й
людина. Рослини людина використовує як паливо, будівельний матеріал і сировину
для багатьох галузей народного господарства (в тому числі лікарська сировина).
3. Об’єкти дослідження.
До теперішнього часу
ботанічна наука має єдиним об'єктом свого дослідження рослину та рослинний
світ.
Вивченням рослин у їх
взаємовідношенні із середовищем існування займається ряд галузей ботаніки,
іноді поєднуваних під загальною назвою екологія
рослин.
Для
з’ясування відмінностей між живою та неживою природою вчитель може застосувати
проблемно-пошуковий метод. У процесі використання прийому «мозковий
штурм» школярі мають скласти на дошці схему й
накреслити її в зошиті:
Живі організми Неживі
тіла
Побудовані з клітин Клітинної
будови не мають
Живляться
Дихають
Рухаються
Розмножуються
Ростуть і розвиваються
Побудовані з органічних та неорганічних
речовин
Обмін речовин з довкіллям та
перетворенням енергії
Реагують на подразнення навколишнього
середовища
Учитель підводить шестикласників до висновку, що до основних
властивостей життя можна віднести обмін
речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадковість, мінливість та подразливість.
Фронтальна бесіда.
Оскільки
об’єктом вивчення біології в 6-му класі будуть рослини, пригадайте, які умови
необхідні для їхнього існування?
(Учні з’ясовують, що ріст і розвиток рослин тісно пов'язані з
умовами зовнішнього середовища. Основними зовнішніми факторами є тепло, світло,
волога, повітря і поживні речовини. Всі вони рівнозначні і жоден з них не можна
замінити іншим. Тому необхідно знати роль кожного фактора в житті рослини).
Учитель
пропонує школярам узяти участь в
обговорені ілюстрації,
демонстрованої на екрані.
Тепло Світло
Кисень
(для дихання) 
Вуглекислий
газ (для фотосинтезу)
Крохмаль, Вільний кисень (в повітря) 
цукор |
Вода
Субстрат
(грунт) Мінеральні солі
V.
Узагальнення і систематизація знань.
Завершіть речення:
1.
Процес
потрапляння в організм кисню та виведення з нього вуглекислого газу - …
2.
Процес
потрапляння в організм поживних речовин та їх перетворення - ….
3.
Сприйняття
подразників навколишнього середовища та відповідна реакція організму на них -
….
4.
Надходження
речовин та енергії з довкілля та певні їх зміни в організмі - …
5.
Зміни в
організмі, що призводять до збільшення розмірів і маси тіла - …
6.
Відтворення
собі подібних та збільшення чисельності особин - …
VІ. Підбиття
підсумків уроку.
Учні за допомогою
вчителя роблять висновки, що жоден з організмів не може тривалий час існувати
без надходження енергії ззовні. Життя на нашій планеті зумовлено сонцем, яке є
головним джерелом енергії для її мешканців. Сонячну енергію здатні уловлювати
зелені рослини й перетворювати її на органічні речовини, необхідні для
споживання іншими живим організмами.
Енергія органічних речовин
використовується всіма живими істотами для забезпечення процесів
життєдіяльності.
VІІ. Повідомлення домашнього
завдання.
Підготувати усне повідомлення
«Значення рослин» у… (на вибір)
а) медицині; б) побуті; в) культурі та
мистецтві; г) літературі.
Тема: Бактерії — найменші одноклітинні організми. Їх роль у природі
та значення в житті людини.
Мета:
навчальна – розширити знання учнів про різноманітність
представників живої природи; сформувати поняття про бактерії як прокаріотичні організми;
ознайомити з будовою бактерій, особливостями їх живлення, розмноження та
поширення, з’ясувати різноманітність форм, значення у природі та житті людини.
розвивальна – розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти
між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати
пам’ять, увагу, спостережливість, сприяти формуванню в учнів гігієнічних норм і
правил здорового способу життя;
виховна – виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та
розуміння єдності всіх живих організмів, сприяти формуванню екологічного
мислення та позитивної мотивації навчання з біології.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань
Обладнання: таблиця «Будова бактеріальної клітини», зошити, підручники, зображення
різних бактерій за морфологічними ознаками.
Основні терміни й поняття: прокаріоти, еукаріоти, ціанобактерії, коки,
бацили (палички), вібріони, спірили, спірохети, карантин, стерилізація,
пастеризація.
Хід уроку
І.
Організація класу (1 хв)
ІІ. Перевірка домашнього
завдання (5 хв)
Бліц-опитування:
1.Що таке дріжджі?
2.На яких субстратах живуть дріжджі?
3.Яка будова дріжджів?
4.Які особливості життєдіяльності дріжджів?
5.Як людина використовує дріжджі?
ІІІ.
Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь (2 хв)
Згадайте з курсу природознавства, на які Царства
поділяються всі живі організми? Які особливості притаманні представникам
Царства Бактерії? (Учні дають відповіді,
вчитель за потребою коректує їх.)
ІV.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)
Прийом
«Проблемне питання».
У Мюнхені під час капітального ремонту однієї з
будівель робітники знайшли в стіні запечене стегенце, що було приготовлено для
споживання більш ніж 200 років тому. Воно чудово збереглося та фактично було
готовим до вживання. Чому? (Тому що не було
доступу повітря та бактерій.)
Як ви вже здогадались мова сьогодні піде про
бактерії. Бактерії є скрізь: в краплині навіть самої чистої джерельної води, в
найдрібніших грудочках ґрунту, на високих скелях, в полярних снігах, в пісках
пустель та в гарячих джерелах. Бактерії переносять висушування, сильний холод,
нагрівання до 90 градусів, не втрачаючи при цьому життєздатності.
Що ж це за такі витривалі організми? Яка їх
будова? Яке значення вони відіграють в природі та житті людини? На ці та інші
питання ми будемо з вами відповідати протягом сьогоднішнього уроку.
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (25 хв)
Методичний
прийом «Займи позицію».
(Учитель
на початку уроку роздає учням фішки червоного та чорного кольорів. На початку
вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує подумати та висловити свою думку з
приводу питання: «Бактерії є більше корисними чи шкідливими організмами?» з
допомогою кольору:червоний – корисні, чорний – шкідливі. В кінці уроку дана
робота проводиться повторно. Кожен раз підраховується кількість голосів.
Надається слово кільком учням, які змінили свою позицію.)
План.
1. Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.
2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.
3. Значення бактерій та ціанобактерій у природі.
4. Використання корисних бактерій людиною.
5. Шкідливі бактерії.
1.Особливості
середовища життя та будови клітин бактерій.
·
Формування поняття прокаріоти
та еукаріоти.
Визначення: Клітини організмів, які мають ядро називають ядерними,
або еукаріотами. (Наприклад, рослини, тварини, гриби.) Клітини організмів, які
ядра не мають називають доядерними, або прокаріотами (бактерії).
·
Опанували усі середовища
існування (можуть мешкати на поверхні або
всередині інших організмів: людини, тварин, рослин, грибі;, живуть у ґрунті,
прісних і солоних водоймах.)
·
Розміри клітин бактерій не
більше 0,005 мм .
·
Будова клітини: клітинна оболонка, клітинна мембрана;
цитоплазма; ділянка цитоплазми з молекулою ДНК (пригадати функції, що вони виконують.)
·
Клітини деяких бактерій мають один,
кілька або багато джгутиків (пригадати їх
функції.)
Цікаво
знати.
Частина бактерій рухаються завдяки
виділенню слизу (тобто демонструють "реактивний" рух). Деяким
бактеріям властиві поступальні, маятнико-, штопоро-, хвилеподібні рухи.
·
За формою бактерії можуть бути
у вигляді прямих або вигнутих паличок, кульок тощо.
Поглиблення
теми.
Більшість бактерій мають сферичну форму — це
так звані коки, або паличковидну — так звані бацили (або палички). Деякі
паличковидні бактерії дещо зігнуті – мають назву вібріони, а інші формують
спіральні завитки (спірохети). Вся ця різноманітність форм бактерій
визначається структурою їх клітинної стінки та є важливою для функціонування бактерій, оскільки
впливає на здатність отримувати поживні речовини, прикріплятися до поверхонь,
рухатися і рятуватися від хижаків.
·
Особлива група бактерій,
здатних до фотосинтезу: ціанобактерії. (Поширені
в прісних і солоних водоймах, у ґрунті. У клітині сформовані мембранні утвори з
хлорофілом. В
клітині можуть бути пігменти синього або
червоного кольору. Ззовні клітини ціанобактерій оточені щільною оболонкою зі
слизом. Є багатоклітинні види.)
·
Різноманітність бактерій:
пурпурні,зелені, бульбочкові, гнильні. (Завдання:
за допомогою підручника визначити їх роль у природі.)
2.Особливості
процесів життєдіяльності бактерій.
·
Дихання ( за участі та без участі кисню.)
·
Розмноження поділом клітини
навпіл або брунькуванням (ціанобактерії відокремленням ділянок нитки.)
·
Переживання періодів
несприятливих умов у вигляді спор або цист.
·
Симбіотичні бактерії (приклади взаємовигідного симбіозу:
бульбочкові бактерії, бактерії шлунково-кишкового тракту.))
Визначення: Симбіоз - взаємодія і
співіснування різних видів організмів.
3.Значення
бактерій та ціанобактерій у природі.
·
Створення запасів органічної
речовини та збагачення повітря киснем, яким дихають організми.
·
Очищення поверхні ґрунту та
збереження його родючості. (Розкладають рештки організмів.)
·
Очищення водойм. (Споживають органічні речовини.)
·
За участю певних бактерій утворилися
нафта, природний газ, поклади залізних руд.
4. Використання
корисних бактерій людиною.
·
Незважаючи на малі розміри та
невидимість для неозброєного ока людина давно навчилась використовувати
бактерії собі на користь. Наведіть відомі вам приклади використання бактерій.
Прийом
«Ланцюжок» (учні наводять відомі приклади, учитель доповнює їх: отримують кисломолочні
продукти (кефір, сири, йогурти тощо), оцтову кислоту, антибіотики, вітаміни. У
сільському господарстві - для виготовлення та зберігання зелених кормів для
тварин. Під час квашення капусти, дублення шкір тощо.)
5. Шкідливі бактерії.
·
Псують продукти харчування.
·
Виробляють шкідливі речовини -
отруйні для людини, оселяючись у харчових продуктах.
Визначення: Ботулізм - гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дією
бактерій і характеризується тяжкими порушеннями життєвих функцій організму.
·
Спричиняють бактеріальні
захворювання (навести приклади.)
·
Ціанобактерії викликають
«цвітіння» води, виділяючи отруйні речовини, вони можуть спричинити загибель
мешканців водойм.
·
Шляхи боротьби: (заходи
гігієни, стерилізація, пастеризація.)
V.
Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)
Вибірковий диктант.
(Вибрати
номери правильних тверджень, за потреби пояснити.)
1.Бактерії – еукаріоти.
2.Вивченням бактерій займається
наука – мікробіологія.
3.Більшість бактерій
може обходитись без кисню.
4.Бактерії можна
побачити неозброєним оком.
5.Зовні бактерія вкрита
клітинною стінкою.
6.Серед бактерій є
автотрофи.
7.В основному бактерії
розмножуються поділом навпіл.
8.Бактерії кулястої
форми називаються вібріони.
9.Всі бактерії –
хвороботворні та шкідливі.
10.Серед бактерій є
симбіотичні організми.
11.Бактерії –
надзвичайно малі за розмірами і тому нестійкі до зовнішніх впливів.
12.Бактерії є живими
фільтрами.
Відповіді:
2,3,5,6,7,10,12.
VІ. Підсумки уроку (2 хв)
·
Бактерії — мікроскопічні
організми.
·
Бактерії — найпоширеніша група
організмів.
·
Бактерії можуть бути корисними
для людини. Вони беруть участь у виробництві молочнокислих продуктів (йогурту,
кефіру, ряжанки), квашенні овочів і фруктів.
·
Бактерії збагачують ґрунт
поживними речовинами.
·
Слід остерігатися
хвороботворних бактерій.
VІІ. Оцінювання (1 хв)
VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)
а) Програмний матеріал: § 17, 18.
б) Знайти цікаві факти про представників Бактерій.
Тема: Амеба, інфузорія — одноклітинні твариноподібні
організми
Мета:
навчальна:продовжувати формувати знання учнів
про різноманітність органічного світу, сформувати знання про специфіку
одноклітинного організму; ознайомити з особливостями будови та життєдіяльності
амеби та інфузорії, їх значення в природі та житті людини;
-розвивальна: розвивати
вміння порівнювати будову та життєдіяльність організмів на прикладі інфузорії
та амеби; аналізувати та робити висновки;
-виховна: виховувати
бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці «Амеба», «Інфузорія»,
проектор, відеоматеріали: рух амеб, рух інфузорій.
Основні терміни й поняття: несправжні ніжки, війки, амебоїдний рух,
мембрана, травна вакуоля, таксис, клітинний рот, клітинна глотка, порошиця,
кон’югація, гетеротрофний спосіб живлення.
Хід уроку
І.
Організація класу (2 хв)
ІІ. Перевірка домашнього завдання (7 хв)
Фронтальна бесіда:
1.Коли була відкрита клітина?
2.Що таке клітина?
3.Перерахуйте основні положення клітинної теорії.
4.На які групи поділяються організми за кількістю клітин?
5.Чим відрізняються рослинна та тварина клітини?
ІІІ.
Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь(5 хв)
Ігровий
прийом «Вірю-не вірю»
1.У
світловий мікроскоп добре видно органели рослинної клітини:оболонку,
цитоплазму, ядро.
2.Термін
«клітина» запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук.
3.Оболонка
рослинної клітини еластична, пружна, може змінювати форму.
4.Усіма
процесами життєдіяльності в клітині керує цитоплазма.
5.Ядро
зазвичай має округлу або овальну форму. Його добре видно під мікроскопом.
6.Всі
клітини однакові за формою та розміром.
7.За
кількістю клітин усі організми поділяються на одноклітинні, багатоклітинні та
колоніальні.
ІV. Повідомлення
теми, цілей і завдань уроку; актуалізація знань, мотивація учіння учнів(2 хв.)
З попереднього розділу вам відомо, що всі живі
організми на Землі мають клітинну будову(окрім вірусів). Настав час подорожі до країни «Одноклітинні», в
країну, яка за розмірами може поміститись навіть у краплині води! Подорожуючи
цією країною, ми повинні сформувати
знання про одноклітинні організми: про їх будову, життєдіяльність, місце
в системі органічного світу і значення в природі та житті людини. Отже, не
затримуючись – в дорогу!
V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
План
1. Основні ознаки одноклітинних організмів.
2. Будова та життєдіяльність амеби протей.
3. Будова та життєдіяльність інфузорії-туфельки.
4.
Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та житті
людини.
5. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.
1. Основні ознаки одноклітинних організмів.
·
Згадайте, який організм ми
називаємо одноклітинним?
Визначення: Одноклітинні організми — група організмів, тіло яких
складається з однієї клітини.
·
Які процеси життєдіяльності
притаманні клітині? (Одноклітинні
організми, як і багатоклітинні, рухаються, живляться, дихають, реагують на
подразники, розмножуються.)
·
З яких структурних частин
складається клітина? (Клітина
одноклітинних організмів, як і багатоклітинних, також складається з клітинної
мембрани, цитоплазми, ядра (одного або кількох).
Поглиблення
теми.
Найдавніші
свідоцтва живих одноклітинних організмів були виявлені вченими в Західній
Австралії. Як вважають дослідники, знайдені сліди є останками бактерій, що мешкали на нашій планеті близько 3,43
мільярда років тому. У ті часи атмосфера Землі була практично безкисневою.
Знайдено сліди древніх бактерій були в зернах піску, що знаходяться на мілководді.
2. Будова та життєдіяльність амеби протей.
·
Зовнішня будова та спосіб життя
амеби протей.(Мешкає на дні стоячих
прісних водойм. Форма клітини непостійна. Вкрита клітинною мембраною.)
·
Будова амеби протей. (Робота з підручником: визначити структурні
частини клітини амеби та функції, що вони виконують: ядро, цитоплазма,
скоротливі вакуолі, травні вакуолі).
·
Особливості руху амеби. (Перегляд відеоматеріалу. Формування понять:
несправжні ніжки, амебоїдний рух.)
Визначення:Несправжні ніжки (псевдоподії) - це органели
руху і захоплення їжі, які є непостійними виростами цитоплазми.
·
Як можна визначити спосіб
живлення амеби? (Гетеротрофний: готовими
органічними речовинами.)
·
Як ви думаєте, яким чином дихає
амеба? (Всією поверхнею тіла.)
3. Будова та життєдіяльність
інфузорії-туфельки.
·
Спосіб руху та середовище життя
інфузорії. (Мешканець неглибоких прісних
водойм. Рухається за допомогою численних війок, розташованих по поверхні
клітини. Їх близько 15 тисяч. Плаває переднім кінцем уперед, обертаючись
навколо своєї осі.)
·
Особливості будови клітини
інфузорії-туфельки.(Клітинний рот, два
ядра, порошиця. травна вакуоля.)
·
Утворення цисти.
Поглиблення теми.
Зміна напряму руху найпростіших під впливом
різних подразників називають таксисами. В інфузорій легко спостерігати різні
таксиси. Якщо в краплю, де плавають туфельки, помістити яку-небудь
несприятливо-діючу на них речовину (наприклад, кристалик кухонної солі), то
туфельки починають «тікати» від цього несприятливого для них фактору. Якщо ж
через рідину, у якій плавають туфельки, пропустити слабкий електричний струм,
то можна спостерігати наступну картину: усі інфузорії, як по команді.
орієнтуються паралельно лінії струму. Різні таксиси в інфузорій можуть бути
виявлені під впливом найрізноманітніших факторів зовнішнього середовища.
·
Розмноження інфузорії-туфельки.(Поділ навпіл.)
Поглиблення
теми.
Час від часу в більшості інфузорій,
спостерігається особлива й надзвичайно своєрідна форма розмноження, що одержала
назву кон’югації. Відбувається цей процес наступним чином: дві інфузорії
зближаються, тісно притуляються одна до одної черевними сторонами й у такому
стані плавають досить тривалий час разом (приблизно протягом 12 годин при
кімнатній температурі). Протягом цього часу відбувається обмін малими ядрами.
Таким чином інфузорії здатні обмінюватись спадковою інформацією.
Після чого вони знову можуть
розмножуватися поділом навпіл.
4. Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у
природі та житті людини.
· Є
учасниками ланцюгів живлення (джерело
живлення для різноманітних мешканців водойм, зокрема для личинок і молоді риб.)
· Використовуються для визначення санітарного стану водойм.
5.
Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.
Хід
проведення дослідження: ст.51 підручника.
VІ. Узагальнення та
систематизація знань (5 хв).
Заповнення
таблиці (на дошці заповнена перша колонка таблиці, два учні біля дошки
заповнюють, з допомогою учнів класу, інші )
Процеси
життєдіяльності
|
Амеба
|
Інфузорія
|
|
1.
Рух
|
За
допомогою псевдоніжок
|
За допомогою війок
|
|
2.
Живлення
|
Псевдоніжки,
травна вакуоля
|
Рот,
глотка, травна вакуоля
|
|
3.
Дихання
|
Через
оболонку
|
Через
оболонку
|
|
4.
Виділення
|
Скоротлива
вакуоля
|
Скоротлива
вакуоля і порошиця
|
|
5.
Розмноження
|
Нестатеве
|
Нестатеве
і статеве
|
|
6.
Переживання несприятливих умов
|
Утворення
цисти
|
Утворення
цисти
|
VІІ. Підсумки уроку(2 хв.)
·
Інфузорія-туфелька та амеба
протей – одноклітинні твариноподібні організми.
·
Рухаються з допомогою війок та
несправжніх ніжок(псевдоподій).
·
Дихають всією поверхнею тіла.
·
Їжа перетравлюється в травних
вакуолях.
·
Розмножуються здебільшого
поділом клітини навпіл.
·
Амебі протей та
інфузорії-туфельці властивий гетеротрофний тип живлення.
·
Несприятливі умови переживають
у вигляді цист, які ще й забезпечують розселення.
VIІІ. Оцінювання (2 хв)
ІX. Домашнє завдання: (1хв)
а) Програмний матеріал: §13.
б) Скласти кросворд за ключовим словом «інфузорія» або
«амеба».
Тема: Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела — одноклітинні водорості.
Мета:
-навчальна - сформувати знання про особливості будови,
життєдіяльності та способу життя евглени зеленої, дати поняття про особливості
живлення евглени; сформувати в учнів знання про одноклітинні водорості як
найпростіші рослинні організми; познайомити з особливостями їх будови, життєдіяльності
та розмноження; їх здатності утворювати органічні речовини з допомогою
хлорофілу, з’ясувати їх значення в природі та житті людини;
-розвивальна – розвивати логічне мисленя; вміння пошуку
причинно-наслідкових зв’язків; вміння порівнювати та співставляти;
-виховна – розширення кругозору учнів, виховання екологічної свідомості та початкового
розуміння еволюційного поцесу.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: таблиця «Одноклітинні
водорості», картки «Розмежуй», підручники, зошити.
Основні терміни й поняття: джгутик, вічко, фотосинтез, хлоропласти,
хлорофіл, мікотрофи, біотехнологія, скоротливі вакуолі, крохмаль,
спори, гамети, зигота.
Хід уроку
І.
Організація класу (2 хв)
ІІ. Актуалізація і корекція
опорних знань (10 хв)
Гра
«Поясни».
(Учні витягують або знімають із дошки картки із
записами понять і термінів та дають їм визначення.)
·
Органели;
·
Псевдоніжки;
·
Інцистування;
·
Вакуолі;
·
Джгутики;
·
Паразити;
·
Вічко;
·
Порошиця;
·
Дизентерія;
·
Малярія.
Питання
до обговорення:
1.Які
хвороби можуть викликатися одноклітинними організмами та які одноклітинні їх
спричиняють?
2.Чим
небезпечні ці хвороби?
3.Які
існують засоби профілактики цих хвороб?
ІІІ. Повідомлення теми,
мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)
Відомий мандрівник Ален Бомбар вирішив довести,
що людина, яка опинилась за бортом судна без їжі в океані, цілком може вижити.
Він здійснив легендарну подорож через Атлантичний океан самостійно, харчуючись
тільки тим, що зміг виловити у верхніх шарах води (переважно одноклітинні
водорості). Які ж поживні речовини містять одноклітинні водорості, які
являються кормом для морських тварин і можуть бути їжею для людини? (Крохмаль)
Довідка: дуже багато білка містять бобові - до
30% білка, пшениця – біля 20%, а одноклітинна водорість хлорела – 50%.
Хлорела та хламідомонада – це одноклітинні
зелені водорості. Познайомитися з ними і є метою сьогоднішнього уроку.
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)
План
1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.
2. Особливості будови клітини евглени зеленої.
3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади.
4. Особливості будови та життєдіяльності хлорели.
5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті
людини.
1. Спосіб життя
та середовище існування евглени зеленої.
·
З’ясуємо чому евглена зелена
займає проміжне місце в системі органічного світу Землі. (Вчитель пояснює особливості автотрофного способу живлення, учні
згадують кого називають гетеротрофами. Формується поняття «міксотрофи».
Визначаються особливості змішаного типу живлення.)
Визначення: Автотрофи - організми,
які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у
процесі фотосинтезу.
Визначення: Міксотрофи - організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати
водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні
сполуки з неорганічних речовин і споживати готові органічні, сполуки.
Завдання. Із
перерахованих понять виберіть та занесіть до таблиці ознаки рослин та тварин:
хлоропласт, автотрофне живлення, здатність до активного руху, гетеротрофне
живлення, обмежений ріст, утворення органічних речовин, зелений колір.
Рослина
|
Тварина
|
Проблемне питання: Якщо
помістити евглену зелену в цілковиту темряву, додавши у воду, де вона мешкає
відвару картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна
побачити що евглена позбавилася свого зеленого кольору , але не загинула. Чому?
·
Живе евглена зелена в
неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим умістом органічних речовин.(Чому?)
·
Евглена зелена реагує зовнішні
подразники (наприклад, на зміну освітленості.)
·
Рухається з допомогою довгого
джгутика.
Поглиблення
теми.
Джгутик евглени виробляє гвинтоподібні
рухи, як би вгвинчуючись у воду. Дію його можна порівняти з дією гвинта
моторного човна або пароплава. Такий рух досконаліший, ніж пересування за
допомогою псевдоніжок та війок. Евглена, наприклад, пересувається значно
швидше, ніж інфузорія-туфелька. Евглена робить до 40 обертів на секунду!
джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається. Але маленька
евглена боїться несприятливих умов існування, проте певним чином уміє
захищатися. Наприклад, при висиханні водойми або зниженні температури води вона
припиняє живлення й пересування, її тіло округлюється і вкривається щільною
захисною оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід евглени у стан
спокою, що називається цистою. У цьому стані вона здатна тривалий час
перечікувати несприятливі життєві умови.
·
Дихає всією поверхнею тіла.
·
Розмножується поділом навпіл.
·
Прийом «Дивуй»:
Ймовірно, кожен з вас
помічав, як іноді вода у ставку або калюжі набуває зеленого забарвлення, або,
як кажуть, «цвіте». Якщо зачерпнути такої води і розглянути краплю її під
мікроскопом, можна помітити у воді, поряд з іншими одноклітинними тваринами і
рослинами, швидко плаваючі довгасті зелені живі істоти. Це і є- евглени зелені.
При масовому розмноженні евглени вода стає зеленою, особливо активно цей процес
відбувається влітку, за сприятливих умов життя.
2. Особливості будови клітини евглени зеленої.
Робота з таблицею:
· Під
клітинною мембраною в ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують
форму клітини. Разом вони становлять пелікулу.
· Наявність
вічка, хлоропласту, ядра, скоротливої вакуолі (Згадати їх функції).
· У
цитоплазмі евглени зеленої відкладається вуглевод, який нагадує крохмаль, що
запасається в рослинних клітинах.
3.Особливості
будови та життєдіяльності хламідомонади
·
Хламідомонада - мікроскопічна
одноклітинна водорість, що мешкає здебільшого в прісних водоймах.
·
Форма клітини - грушоподібна. Наявні
два джгутики однакової довжини.
·
Є дві маленькі скоротливі
вакуолі (пригадайте їх функцію.)
·
Звернути увагу на форму
хлоропласту (великий, чашоподібної форми,
до його складу входить вічко.)
Поглиблення
теми.
В нижній потовщеній частині хлоропласту хламідомонади
розміщений кулястий піреноїд (зона,
де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить
багато білків і оточений зернами крохмалю.)
·
Зробити
наукове припущення: який спосіб живлення
притаманний хламідомонаді, як вона дихає? З
допомогою підручника перевірити правильність припущень.
·
Розмноження хламідомонади:
нестатеве, статеве (утворення спор,
статевих клітин, запліднення.)
Поглиблення
теми.
·
Формування понять «гамети», «зигота».
·
Визначення умов за яких
відбувається нестатеве та статеве розмноження.
4.Особливості будови та життєдіяльності хлорели.
·
Клітина має кулясту форму. Поширені
в прісних і солоних водоймах, на зволожених ділянках суходолу (вологий ґрунт,
кора дерев).
·
Клітина не має джгутиків і тому
нерухома. (Яким способом може
переміщуватись?)
·
Вічко відсутнє.
·
Хлоропласт зазвичай
чашоподібної форми.
·
Живиться хлорела лише завдяки
фотосинтезу. (Як називається такий спосіб
живлення?)
·
Газообмін відбувається через
поверхню клітини.
·
Розмножується нестатевим
способом за допомогою нерухомих спор.
·
У цитоплазмі накопичується
багато олії і запасного крохмалю.(Чому?)
Прийом «Дивуй».
Дуже поширена в ґрунті, на корі
дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, часто використовується
у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що
проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З
одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом
цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи
натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у
лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну
біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.
5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.
·
Використовують для очищення
води.
·
Виготовлення медичних
препаратів.
·
Для поновлення складу повітря
на космічних станціях і підводних човнах.
Визначення: Біотехнологія – це наука, яка розробляє методи застосування організмів
та біологічних процесів у промисловості.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань
(5хв) Прийом
«Розмежуй». (Позначити
буквами:Евглена зелена - Е; Хламідомонада – Х; Хлорела – Хло, Спільна ознака -
С).
1)
Має
піреноїд.
2)
Не
має джгутиків.
3)
Є
міксотрофом.
4)
Має
хлорофіл.
5)
Може
харчуватися як рослина та як тварина.
6)
Дихає
киснем.
7)
Утворює
гамети.
8)
Є
цінним джерелом вітамінів.
9)
Має
два джгутики.
10)
Притаманний
обмін речовин.
11)
Здатна
до фотосинтезу.
12)
Рухається
тільки за допомогою течії.
VІ. Підсумки уроку (2 хв)
·
Евглена зелена - одноклітинний
організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.
·
Хламідомонада та хлорела -
одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент
хлорофіл, який міститься в хлоропластах.
·
Хламідомонада має два джгутики, за допомогою
яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою
рухомих спор, так і статевим шляхом.
·
Хлорела джгутиків не має, тому її клітина
нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.
·
Хлорелу широко використовують як вітамінні та
стимулюючі препарати, вживають в їжу тощо.
VІІ. Оцінювання (2 хв)
VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)
а) Програмний матеріал: §15 .
б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику
евглени-зеленої та хламідомонади.
Тема: Дріжджі — одноклітинні гриби.
Мета:
-навчальна – продовжувати формувати в учнів поняття про
різноманітність органічного світу, ознайомити з особливостями будови,
життєдіяльності та середовища існування дріжджів, з’ясувати їх роль в природі
та житті людини;
-розвивальна – розвивати поняття про різноманітність живих
організмів, екологічне мислення, просторову уяву учнів; вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, та використовувати знання з повсякденного життя;
-виховна – розширювати кругозір учнів, виховувати
екологічну свідомість, сприяти допитливості.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: таблиця «Дріжджі», фотографії
дріжджів у збільшеному вигляді, зошити, підручники.
Основні терміни й поняття: грибниця,
дріжджі, брунькування.
Хід уроку
І.
Організація класу (2 хв)
ІІ. Актуалізація і корекція
опорних знань (10 хв)
Прийом
«Спільне – відмінне»
(Риси, що є спільними для водоростей
хламідомонади та хлорели позначити – С, відмінні риси – В, свій вибір
пояснити.)
1.Одноклітинна.
2.Живе в прісній воді.
3.Живе в солоній воді.
4.Є хлорофіл.
5.Є джгутики.
6.Розмножується
статево та нестатево.
7.Клітини кулястої форми.
8.Не має органів.
9.Є вічко.
10.Є ядро.
Прийом
«Третій зайвий.
1.Гамети, спора, зигота.
2.Евглена зелена, хлорела, водорість.
3.Порошиця, світлочутливе вічко, цитоплазма.
Фронтальне
опитуваня:
1.Чому евглену зелену називають проміжною ланкою між рослинами та
тваринами?
2.Як розмножуються одноклітинні водорості?
3.Яке значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини?
Прийом
«Лист Незнайки».(Знайти допущені помилки.)
«Дорогі мої друзі! На вихідних мені довелося побувати в міському парку.
Прогулюючись затишними алеями я побачив хламідомонаду.
Вона росла на клумбі і була красивого червоного кольору. Вода в парковому озері
була кришталево чистою, і я бачив, як плавають в ній маленькі прозорі евглени,
всі покриті війками. А слідком за ними, хлорели, привітно махають їм своїми
джгутиками. Евглени намагаються знайти більш затінені місця, адже вони не
люблять світла, тому в боротьбі за місце існування поглинають своїми війками
різноманітні дрібні часточки. Подивувався я на такі чудеса природи та й пішов
собі додому.
Ваш друг Незнайко».
ІІІ. Повідомлення теми,
мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)
Загадка.
Ми не маємо шапки й ніжки.
В тісті любим жити трішки.
І рум’яний та пахучий
Хліб пекти людей ми учим.
(Дріжджі.)
Звідки
вам відомо слово «дріжджі»? Так, звичайно, дріжджі дуже широко використовують у
харчовій промисловості, при випіканні хліба. Але, сьогодні ми поговоримо про
дріжджі як про одноклітинні нерухомі організми, які відносяться до Царства
Гриби.
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)
План
1.Особливості будови дріжджів.
2.Спосіб та середовище життя дріжджів.
3.Значення дріжджів у природі та житті людини.
1.Особливості будови дріжджів.
·
Клітини дріжджів мають кулясту
або овальну форму.
·
Будова клітини, наявність
хітину в оболонці. - клітинна оболонка;
Поглиблення
теми.
Хітин — один з найпоширеніших у природі вуглеводів. Його вважають другою після целюлози
органічною речовиною за поширенням в природі. В клітинних
стінках грибів — виконує захисну й опорну функції,
забезпечуючи жорсткість клітин.
·
Наявність в клітині цитоплазми,
вакуолі з клітинним соком, ядра.
·
Дріжджі не утворюють грибних
ниток.
2.Спосіб та середовище життя дріжджів.
·
Дріжджі можуть мешкати у водоймах,
а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри.
·
Можуть оселятися на поверхні
плодів і листків, деякі представники дріжджів трапляються у ґрунті.
·
Розмножуються цукрові дріжджі
брунькуванням.
Визначення:брунькування,— утворення нового
організму з виростів тіла материнського організму.
·
Особливості брунькування
пекарських дріжджів.(Яке значення це
має?)
·
З’ясуємо, завдяки чому хліб
отримується пухким та смачним? (У процесі
життєдіяльності дріжджів виділяється вуглекислий газ. Пухирці цього газу піднімають
тісто й роблять його пухким і м’яким.)
·
Деякі дріжджі розмножуються
поділом навпіл.
3.Значення
дріжджів у природі та житті людини.
·
Яке ж значення мають дріжджі у
природі та житті людини? (Учні роблять
висновки з вивченого матеріалу.)
Прийом «Дивую».
Слово
«дріжджі» має загальний корінь зі словом «дрижати» — тобто «тремтіти», яке
використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння,
здійснюване дріжджами. Дріжджі, одні з найстародавніших «домашніх організмів».
Тисячі років люди використовували їх для ферментації і випічки. Археологи
знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна і пекарні, а також зображення
пекарів і пивоварів. Передбачається, що пиво єгиптяни почали варити за 6000
років до н. е., а до 1200 року до н. е. опанували технологію випічки
дріжджового хлібу разом з випічкою прісного.
·
Вітамінні препарати на основі
дріжджів використовують для людини та свійських тварин.
·
Дріжджі використовуються для виготовлення харчових
добавок, багатих на білки.
·
Деякі види дріжджів застосовують
для очищення забруднених нафтою водойм
·
А певні культури дріжджів
використовують навіть для отримання сучасного недорогого біологічного палива.
·
Інформація про дріжджі з роду
Кандида (випереджальне завдання).
·
Необхідність регулярного
вживання йогуртів та інших молочнокислих продуктів, які містять корисні для
нашого організму бактерії.
V. Осмислення, узагальнення і
систематизація нових знань (5хв)
Прийом «Доповни речення»
Дріжджі – це ……………. (одноклітинні) гриби, які не
утворюють………... (грибниці). Їхні
кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на ………....(цукри), і можуть утворювати……………(колонії) різної форми. Дріжджі
здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та……….(вуглекислого газу), завдяки чому отримують необхідну їм ………….(енергію). Ще з давніх часів людина
звернула увагу на цю властивість дріжджів. Їх використовують для отримання спирту, в пивоварній та…………(хлібопекарській) промисловості.
Так, у хлібопекарській промисловості дріжджі використовують для отримання ……………(пухкого тіста). За підвищеної
температури процеси бродіння відбуваються ……………(інтенсивніше)
й пухирці вуглекислого газу піднімають тісто. Крім того, дріжджі багаті на ………………(вітаміни). Тому з пивних дріжджів
виготовляють вітамінні препарати. А багаті на …………(білки) кормові дріжджі людина використовує для годівлі свійських
тварин. У нашому організмі, зокрема кишечнику, зазвичай мешкають дріжджі роду ……………(Кандида) і не завдають йому шкоди. Але
в разі масового розмноження вони можуть спричинити захворювання у людей з
послабленою …………….(імунною системою).
Таке захворювання має назву ……………(молочниця).
Ефективним засобом для профілактики розмноження грибів роду Кандида в кишечнику
є регулярне вживання (молочнокислих
продуктів), які містять корисні для нашого організму бактерії.
VІ. Підсумки уроку (2 хв)
·
Дріжджі - це одноклітинні
гриби, що мають овальну або кулясту форму.
·
Дріжджі не утворюють грибних ниток.
·
Дріжджі мешкають у середовищах
з високим умістом цукру.
·
Розмножуються дріжджі переважно
брунькуванням.
·
Цукрові дріжджі широко
застосовують у хлібопекарській промисловості.
VІІ. Оцінювання (2 хв)
VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)
а) Програмний матеріал: § 16.
б) Для тих, хто зацікавився: написати міні-твір на тему
«Один день із життя дріжджів».
7 клас
Органи та
системи органів тварин, їх функції
Мета уроку:розглянути загальний
план будови і функцій органів та систем органів тварин; з’ясувати значення
систем органів у тваринному організмі; розвивати вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою думку; розвивати логічне
мислення, творчий потенціал; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи,
працелюбність, культуру спілкування.
Очікувані результати:учні називають
органи і системи органів тварин; учні знають функціональне значення систем,
план будови систем органів; характеризують системи органів, наводять їх
приклади.
Обладнання:____________________________________________________________________
Тип уроку:комбінований.
1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до
уроку.
2. Перевірка домашнього завдання
2.1. Індивідуальна робота учнів за
картками.
2.2. «Закінчи речення».
1. Основні типи тканин в організмі
тварин:… (епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова).
2. Тканина, клітини якої щільно прилягають
одна до одної і яка майже не містить міжклітинної речовини, — … (епітеліальна).
3. Тканина, яка містить значну
кількість міжклітинної речовини, — … (сполучна).
4. Клітини епітелію порожнини носа
багатьох ссавців мають… (війки), які затримують пилинки.
5. Нервова клітина, структурна
одиниця нервової тканини — … (нейрон).
6. Тканина, клітини якої мають
видовжену форму та здатні скорочуватися,— … (м’язова).
7. Внутрішня поверхня органів
утворена… (епітеліальною) тканиною.
8. Разом з епітелієм… (сполучна)
тканина утворює шкіру.
9. Кров належить до… (сполучної)
тканини.
2.3. Виконання тестових завдань
формату А, які учні підготували вдома.
Учні обмінюються зошитами із
завданнями і виконують їх.
3. Актуалізація опорних знань учнів та
мотивація їх навчальної діяльності
Слово вчителя
Отже, в організмі тварин налічується
чотири типи тканин: епітеліальна, м’язова, нервова і сполучна. Саме з такого
«набору» тканин формуються органи.
3.1. «Асоціативний кущ»
Учні висловлюють свої асоціації щодо
поняття «орган». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща».
Можливі варіанти відповідей учнів:
голова, шлунок, хвіст, лапи, серце, зуби, очі, легені тощо.
Узагальнення результатів.
3.2. Повідомлення теми уроку.
Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Засвоєння нового матеріалу
1. Поняття про органи тваринного
організму, їх функції
Розповідь
учителя
Під час
еволюційного розвитку багатоклітинних тварин відбуваються якісні та кількісні
зміни тканин, унаслідок чого утворюються органи, які є морфологічно оформленою
і функціонально спеціалізованою частиною організму.
Запитання
для обговорення:
—
Пригадайте: органи рослин складаються з одного типу тканин чи з різних?
Очікувана
відповідь учнів:
Органи
рослин складаються з кількох типів тканин, наприклад: листок утворений
покривною, основною (фотосинтезуючою), механічною та провідною тканинами.
Розповідь
вчителя
До складу
органа тварин також завжди входять кілька тканин, які утворюють складну
структуру, що виконує певну функцію. Наприклад, шлунок складається з
епітеліальної, м’язової, нервової і сполучної тканин, серце також утворене
всіма цими типами тканин, а ось у печінці м’язової тканини немає. Чому?
(Обговорення відповідей учнів.)
М’язова
тканина є у складі тих внутрішніх органів, які забезпечують рухи рідин.
— Які
рідини рухаються через шлунок і серце? (Обговорення відповідей учнів.)
2. Поняття про системи органів, їх
функції
Розповідь
учителя
Сукупність
органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов’язані анатомічно
й топографічно, а також виконують однакову функцію, називають системою органів.
В організмі
вищих хребетних тварин та людини є такі системи органів:
1)
опорно-рухова система — утворена кістками, їхніми сполученнями та м’язами;
2) дихальна
система — складається з органів, що сприяють надходженню в організм кисню і
видаленню з нього вуглекислого газу та інших токсичних речовин, які утворилися
в процесі обміну;
3) травна
система — об’єднує органи, що перетравлюють їжу та утилізують поживні речовини;
4) видільна
система — сформована з органів, які звільняють організм від продуктів обміну
речовин;
5)
кровоносна система — забезпечує в організмі сталість внутрішнього середовища, а
також переміщення поживних та фізіологічно активних речовин;
6)
ендокринна система — включає залози, які виділяють у кров речовини підвищеної
активності;
7) нервова
система — об’єднує частини організму в одне ціле і здійснює його зв’язок з
навколишнім середовищем.
Завдання
для груп:
—
Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, схарактеризуйте будову
та функції:
І група —
опорно-рухової системи;
ІІ група —
дихальної системи;
ІІІ група —
травної системи;
IV група —
видільної системи;
V група —
кровоносної системи;
VI група —
регуляторних систем (нервової та ендокринної).
(Презентація
роботи груп.)
Заповнення
таблиці
Системи органів
|
Органи, що
входять у систему
|
Їхні функції
|
Розповідь
учителя
Усі ці
анатомо-фізіологічні системи об’єднані в єдину цілісну систему, яка постійно
взаємодіє із зовнішнім середовищем і перебуває в стані рухомої рівноваги. Цю
складну, історично сформовану систему називають організмом.
Формулювання
висновку:
• У
багатоклітинних тварин тканини утворюють органи.
• Щоб
виконувати життєві функції, органи діють в організмі узгоджено.
•
Сукупність органів, які спільно забезпечують перебіг найважливіших життєвих
процесів, називаються системами органів.
• Будова
кожної системи органів певного виду тварин взаємозв’язана з функціями, які вона
виконує.
• У тварин
виділяють такі системи органів: опорно-рухову, травну, дихальну, кровоносну,
видільну, нервову, ендокринну та статеву.
5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. Гра «Хрестики-нулики».
Відшукати
по горизонталі, вертикалі чи діагоналі назви органів, які належать до однієї системи,
та назвати цю систему.
1) ________ (Дихальна система.)
трахеї
|
кишечник
|
мозок
|
скелет
|
зябра
|
м’язи
|
глотка
|
нирки
|
легені
|
2) ________ (Травна система.)
сечовід
|
глотка
|
нирка
|
м’язи
|
кишечник
|
скелет
|
серце
|
шлунок
|
ротовий отвір
|
3) ________ (Кровоносна система.)
видільні трубочки
|
легені
|
зябра
|
глотка
|
нирка
|
мозок
|
серце
|
вени
|
артерії
|
5.2. «Коло ідей».
Завдання для груп:
— Поясніть, що, куди, звідки і для
чого переносить транспортна система в організмі тварин.
5.3. Розгадування кросворда.
Розгадати
кросворд «Органи і системи органів тварин» та визначити зашифроване слово.
Запитання
до кросворда:
1. Орган
нервової системи, який у собаки має масу 130
г. (Мозок.)
2. Орган
видільної системи. (Нирка.)
3. Органи
дихання комах. (Трахеї.)
4. Відділ
травної системи. (Кишечник.)
5. Назва
травної системи, яка закінчується анальним отвором. (Наскрізна.)
6. Орган
дихання ракоподібних. (Зябра.)
7. Складова
частина опорно-рухової системи. (М’язи.)
1
|
|||||||||||
2
|
|||||||||||
г
|
|||||||||||
3
|
|||||||||||
4
|
|||||||||||
5
|
|||||||||||
6
|
|||||||||||
7
|
|||||||||||
Слово-відгадка:
організм.
6. Підбиття
підсумків уроку
Фронтальна бесіда
1. Що таке орган?
2. Які принципи будови органів?
3. Що таке система органів?
4. Які системи органів характерні
для тварин?
5. Яка система забезпечує узгоджену
роботу всіх органів?
6. У чому полягає функція системи
органів розмноження?
7. Яка система забезпечує газообмін
в організмі тварин?
8. У чому полягає функція травної
системи?
n 7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник
_____________________________________________
Зошит
_________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі
завдання.
Підготувати повідомлення про
тварин-екстрималів.
Тема:
|
Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання,
їх різноманітність та функції. Значення процесів дихання для вивільнення
енергії в клітині.
|
|
«Три скарби у природи є:
вода, земля і повітря – три
її основи»
С. Вікулов
|
||
Мета:
|
Узагальнити знання учнів про дихання; з’ясувати
особливості будови органів дихання тварин відповідно пристосувань до умов
середовища життя; розкрити значення дихання для організмів; виховувати
екологічну культуру.
|
|
Основні поняття:
|
дихання, газообмін, кисень (оксисен),
вуглекислий газ, зябра, трахеї, бронхи, легені
|
|
Обладнання:
|
таблиці «Дихання рослин», «Дихання тварин»,
склянки з водою і вапняковою водою, гілочки елодеї, проростки квасолі
|
|
Методи та методичні прийоми:
|
бесіда, робота з підручником, робота із схемами
|
|
Тип уроку:
|
засвоєння нових знань
|
|
Учень називає:
|
органи травлення, дихання
|
|
Описує:
|
способи травлення, дихання
|
|
Пояснює:
|
значення дихання
|
|
Порівнює:
|
органи і системи органів у різних груп тварин
|
|
Структура уроку
I.
Організаційний етап.
II.
Розминка.
III.
Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
діяльності.
IV.
Вивчення нового матеріалу.
A. Дихання.
B. Органи дихання.
С. Значення органів дихання
V.
Узагальнення, систематизація й контроль знань та
вмінь учнів.
VІ.
Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Повідомлення теми, мети, завдань
уроку.
ІІ. Розминка
Із свого життєвого досвіду ми
знаємо, що людина і тварина у момент народження робить перший вдих і вже до
кінця життя буде здійснювати дихальні рухи – вдих і видих. Ці рухи дуже
необхідні – вони підтримують життя.
Отже, дихання – це необхідна умова існування живого організму.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і
мотивація навчальної діяльності
Демонстрація
малюнків та таблиць.
Питання до учнів.
1. Хто зображений на
малюнках?
2. Що між ними є спільного?
3. Які ви пам’ятаєте органи
у тварин і рослин?
4. А чи є такі органи у
людей?
5. За якими ознаками можна
відрізнити живий організм від неживого? (дихання, рух, ріст, живлення,
розмноження, обмін речовин)
6. Що ви знаєте про дихання?
Інтерактивна
методика «Мозковий штурм»:
Які почуття, слова, асоціації викликає у вас
слово «дихання». (Учні називають, учитель записує на дошці у вигляді схеми).
Мотивація навчальної діяльності
1. Гра
«Чорний ящик».
Квасолю,
намочену за декілька днів до уроку, кладемо у скляні банки. Одну банку
закручуємо металевою кришкою, іншу – накриваємо марлею. Перед уроками ставимо у
«чорний ящик».
Учитель на
уроці розповідає про експеримент і пропонує зробити передбачення результатів
досліду. Потім відкриває «чорний ящик» і демонструє банки з пророщеним
насінням.
Висновок:
Для розвитку, росту, життя – потрібне повітря. Тому ростки, які знаходились в
закрученій банці загинули. Це – закон природи, а значить характерний і для
тварин.
ІV. Вивчення
нового матеріалу
1. Дихання.
Бесіда.
Дихання в тварин відбувається
цілодобово. Тварини вбирають кисень з повітря і він транспортується до всіх
клітин організму.
Який процес відбувається в
клітині при наявності кисню? (процес окислення, в результаті якого виділяється енергія). Це клітинне
дихання.
2. Органи дихання.
Отже, ми вияснили, що дихання –
це складний процес надходження в організм кисню, який забезпечує процеси утворення енергії.
У деяких тварин органами дихання є зябра
(риби, ракоподібні), трахеї або дихальні трубочки (павуки, комахи) та легені
(земноводні, плазуни та ссавці).
В залежності від будови органів дихання
розрізняють різні типи дихання:
-
Зябровий тип дихання – тварини вбирають розчинений кисень
з води;
-
Шкірне дихання – повітря надходить через вологу шкіру;
-
Трахейне дихання – кисень надходить до організму через
спеціальні трубочки (трахеї), які відкриваються отворами на черевці;
-
Легеневе дихання – дихання легенями, яке має переважна
більшість наземних тварин та людина.
Легені – це парні комірчасті
органи, що найкраще пристосувались до газообміну на суходолі.
У багатьох тварин легеневе
дихання поєднується з диханням через шкіру. У людини та ссавців 98% газообміну
проходить через легені і лише 2% через шкіру.
Допоміжними органами дихання є
шкіра, плавальний міхур, ротова порожнина, легеневі мішки.
В процесі роботи використовуємо наочний
матеріал (таблиці та ілюстрації з
органами дихання), а також проводимо термінологічну роботу. (Учні зачитують
домашнє завдання «Органи дихальної системи», продовжуючи заповнювати таблицю
№2).
Висновок: тварини дихають різними
органами.
3. Значення органів дихання.
Учні самостійно роблять висновки:
-
Надходження в організм кисню;
-
Використання його клітинами і тканинами для окислення
органічних речовин;
-
Забезпечення організму необхідною для
його життєдіяльності енергією.
V. Узагальнення, систематизація й
контроль знань та вмінь учнів
1.
Проблемні завдання.
Клас об'єднується в групи.
Група 1
|
В оповіданні О. Беляєва «Людина – амфібія»
професор пересаджує юнаку зябра акули. Чи можливе створення Іхтіандра? Чому?
|
Група 2
|
Чи однакова інтенсивність дихання собаки коли
він біжить і коли спить? Чому?
|
Група 3
|
Чому в сонячний день ми ніколи не зустрінемось з
ропухою?
|
2. Кисень для дихання
потрібен усім організмам, але не всі тварини мають органи дихання як,
наприклад, дощовий черв’як. Поміркуйте, як клітини його тіла отримують кисень.
3. Інтенсивність дихання
характерна для молодих органів у рослин і тварин. Чому? (В місцях росту клітини
швидко діляться і ростуть. Для цього потрібні поживні речовини і велика
кількість енергії).
4.
Ланцюжкове взаємоопитування.
Один учень розпочинає речення, а другий продовжує.
Наприклад:
1. З повітря організми
вбирають…
2. Під час дихання
видихають…
5. Вправа
«Мікрофон»
Як ви для себе розшифрували девіз уроку:
-
Основним скарбом в процесі дихання являється…
-
У землі живе багато рослин і тварин…
-
Вода – колиска життя…
-
Природа…
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний
параграф підручника.
2. Скласти кросворд, ребус
на тему «Дихання».
3. Підготувати презентацію
на тему «Кров, її основні функції»
ТЕМА
|
Виділення, його значення для організму. Органи
виділення тварин.
|
МЕТА
|
розширити і поглибити знання учнів про виділення та його значення для
організму; розглянути форми виділення у тварин;
розвивати вміння порівнювати,
робити узагальнюючі висновки;
виховувати любов до природи.
|
ТИП
УРОКУ
|
комбінований
|
ПЛАН УРОКУ
1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього
завдання. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної
діяльності.
4. Вивчення нового
матеріалу.
5. Узагальнення та
систематизація знань.
6. Підбиття підсумків уроку.
7. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
1.
Організаційний етап.
Привітання.
Фіксація
відсутніх учнів.
Перевірка
готовності учнів до уроку.
2.
Перевірка домашнього
завдання. Актуалізація опорних знань.
Усне опитування
за параграфом, опрацьованим вдома.
Індивідуальна
робота учнів за картками (роздавальний матеріал).
3.
Мотивація навчальної
діяльності.
Слово вчителя.
Між
будь-яким живим організмом і зовнішнім середовищем постійно відбуваються
процеси обміну речовин і енергії. У процесі обміну організм отримує воду і
речовини, необхідні для побудови і відновлення структурних елементів клітин і
тканин. А також у ньому утворюються продукти розкладу, які можуть бути
шкідливими для організму, тому їх необхідно видаляти. У цьому процесі виділення
задіяні не тільки спеціалізовані органели одноклітинних тварин, але й цілі
органи та системи органів хордових тварин.
— Чи можна процес
виділення назвати одним з найважливіших процесів життєдіяльності, захистом від
шкідливої дії отруйних речовин?
Повідомлення теми, мети
уроку.
4.
Вивчення нового матеріалу.
Виділення, його значення для організму
Розповідь
учителя.
У
результаті обміну речовин у клітинах і тканинах тварини утворюються різні
продукти розкладу, багато з яких є отруйними для організму. Для видалення їх з
організму, а також для підтримання сталості хімічного складу внутрішнього
середовища організму необхідна наявність спеціальних органів — органів
виділення.
Словникова
робота.
Виділення — це
виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води, солей,
отрут, що утворилися в організмі або потрапили до нього з їжею.
Видільна система — це
сукупність органів, що виводять з організму в навколишнє середовище надлишок
води, кінцеві продукти обміну речовин, солі, отруйні речовини, які потрапили до
організму або утворилися в ньому.
Осморегуляція —
видалення з клітини або організму надлишку води.
Дифузія — поширення
речовин із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією.
Осмос — рух
розчинника (води) із зони з більшою концентрацією в зону з меншою
концентрацією через проникну мембрану.
Процеси
виділення є обов’язковою частиною обміну речовин. Вони направлені на підтримку
сталості внутрішнього середовища організму.
Органи виділення тварин
Розповідь
учителя з елементами бесіди.
У тварин різних систематичних
груп процеси виділення з організму продуктів обміну відбуваються по-різному.
— Пригадайте, як відбувається виділення в
одноклітинних тварин? (Одноклітинні організми (амеби, інфузорії-туфельки) видаляють продукти
життєдіяльності через поверхню тіла. У прісноводних одноклітинних є скоротлива
вакуоля, яка видаляє надлишок води.)
— Спрогнозуйте, що може відбутися з амебою, якщо в неї видалити скоротливу
вакуолю? (Амеба загине, її просто може розірвати від надлишку води.)
— Чи мають губки та кишковопорожнинні спеціалізовані органи виділення? Як у
них відбувається видалення з організму продуктів обміну речовин? (Кишковопорожнинні й губки не мають спеціалізованих
органів або систем виділення. Виділення продуктів обміну речовин у них
відбувається клітинами ектодерми шляхом дифузії безпосередньо у воду
навколишнього середовища.)
Видільна система вперше з’являється у плоских червів. Продукти обміну
потрапляють у систему канальців, які виконують видільну функцію. Ці канальці
називають протонефридіями.
У плоских червів кожен такий каналець починається з
однієї спеціалізованої клітини, що оснащена пучком війок, постійне биття яких і
створює слабкий плин рідини по канальцю назовні. Ці клітини називають
полум’яними, оскільки під мікроскопом коливання війок нагадує мерехтіння
полум’я свічки. Канальці зливаються в один або два великі канали, що
відкриваються назовні видільними порами. Протонефридії в основному регулюють
вміст води в організмі. Продукти обміну виводяться шляхом дифузії через шкіру.
У кільчастих червів
органом виділення слугують метанефридії.
Самостійна робота учнів з підручником.
Завдання для опрацювання:
— Яку будову мають метанефридії? Як вони
функціонують?
Обговорення відповідей учнів.
Розповідь учителя.
У молюсків
видільна система представлена однією або двома
нирками, канальцями та видільними порами. Нирка пов’язана з
кровоносною системою, фільтруючи з крові кінцеві продукти розпаду.
Механізми
виділення у членистоногих дуже різноманітні.
У ракоподібних — зелені залози, у павукоподібних та
комах — мальпігієві судини.
Пошукова робота учнів з підручником.
Завдання:
I варіант — Які
особливості будови зелених залоз?
II варіант — Які
особливості будови мальпігієвих судин?
Обговорення відповідей учнів.
Пояснення вчителя.
Видільна система хребетних характеризується подальшим ускладненням (від
риб до ссавців). Ускладнення будови нирок було пов’язане із заселенням
суходолу.
Видільна система хребетних представлена парними нирками, які
фільтрують з крові рідкі продукти життєдіяльності. Від кожної нирки відходить
по сечоводу, які відкриваються в сечовий міхур. Із сечового міхура продукти
обміну видаляються через сечовидільний канал. Кожна група тварин має свої
особливості в будові видільної системи.
Робота у групах.
Запитання для опрацювання:
I група — Які
особливості будови і функціонування видільної системи риб?
II група — Які
особливості будови і функціонування видільної системи амфібій і рептилій?
III група — Які
особливості будови і функціонування видільної системи птахів?
IV група — Які
особливості будови і функціонування видільної системи ссавців?
Обговорення відповідей учнів.
Заповнення таблиці.
Будова видільної системи тварин
Група тварин
|
Особливості будови видільної системи
|
Одноклітинні
|
Клітинна мембрана, скоротливі вакуолі
|
Кишковопорожнинні
|
Клітини ектодерми
|
Плоскі черви
|
Протонефридії
|
Кільчасті черви
|
Метанефридії
|
Ракоподібні
|
Зелені залози
|
Комахи, павукоподібні
|
Мальпігієві судини
|
Риби
|
Тулубова нирка — сечовід — сечовий міхур —
сечовидільний канал
|
Земноводні
|
Тулубова нирка — сечовід — сечовий міхур — клоака
|
Плазуни
|
Тазова нирка — сечовід — сечовий міхур — клоака
|
Птахи
|
Тазова нирка — сечовід — клоака
|
Ссавці
|
Тазова нирка — сечовід — сечовий міхур —
сечовидільний канал
|
У ссавців продукти
обміну можуть виділятися через шкіру (потові залози) та інші органи.
Формулювання висновку.
Таким чином еволюція видільної системи
відбувалася шляхом створення спеціалізованих органів видалення з організму
непотрібних, шкідливих речовин, що утворюються в процесі життєдіяльності.
5.
Узагальнення та
систематизація знань.
Виконання тестових завдань.
Вибрати одну або
декілька правильних відповідей.
1. Мальпігієві
судини мають:
А карась В колорадський жук
Б павук-хрестовик Г ропуха
2. Тулубові
нирки мають:
А амфібії В риби
Б рептилії Г птахи
3. Тазові нирки
мають:
А амфібії В ссавці
Б кишковопорожнинні Г птахи
4. Сечовий міхур
відсутній у:
А риб В птахів
Б амфібій Г рептилій
5. Скоротливі
вакуолі мають:
А гідра В медуза
Б амеба Г губка
6. Полум’яні
клітини є частиною:
А метанефридій В зелених
залоз
Б протонефридій Г мальпігієвих
судин
7. У плазунів із
сечового міхура продукти обміну видаляються через:
А клоаку В сечоводи
Б сечовидільний
канал Г мальпігієві
судини
6.
Підбиття підсумків уроку.
Технологія «Незакінчені речення».
Учні
працюють з відкритими реченнями, наприклад:
—
На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
—
Урок важливий, тому що…
—
Від наступного уроку я чекаю…
7.
Домашнє завдання.
Індивідуальні та
творчі завдання.
Скласти загадку про нирку.
Відкритий урок
Тема: Різноманітність рептилій, роль у природі та значення в
житті людини.
Мета: розширити знання учнів про представників класу Плазуни; показати їх
різноманітність, сформувати уявлення про роль рептилій в природі та
їх значення для людини; їх позитивне та негативне значення; скласти уявлення про заходи, які вживають для охорони
окремих видів плазунів, які занесені до Червоної книги України; розвивати
мислення, увагу, пам'ять; виховувати охайність, самостійність, інтерес до
предмета, бережливе ставлення до тварин,
бажання їх оберігати.
Методи
та методичні прийоми: словесні: бесіда; випереджувальні завдання
(мультимедійна презентація, відеоряд та колажі), дидактична гра «Хто є хто?»
«Земноводні і плазуни» (індивідуальна робота на картках), відео «10 цікавих фактів
про рептилій», тренінг «Різноманітність рептилій», «Мозковий штурм», інтерактивна вправа «Ланцюжок».
Базові
поняття: лускаті, черепахи, крокодили.
Засоби
навчання: аркуші паперу із завданням-відповідністю «Земноводні і
плазуни», плакат «Різноманітність рептилій», малюнки плазунів, які занесені до
Червоної книги України, «дерево знань», «Сонечко», кольорові листочки, смужки
паперу, на яких вказаний представник рептилій, колажі, ноутбук.
Тип
уроку: комбінований.
Хід уроку
1.
Організаційний момент.
Привітання, перевірка готовності учнів
до уроку. Наявність підручників, зошитів, письмового приладдя, наочності.
Настроювання учнів на позитивний настрій.
Звертається
увага на усміхнене сонечко, прикріплене до дошки.
Вчитель
пропонує дітям подивитися один на одного та подарувати посмішку, бажає, щоб
такий настрій в них залишився й після уроку.
2.
Перевірка
домашнього завдання.
Індивідуальна робота за
картками
Дидактична гра «Хто є хто?»
На виданих картках, що мають таблицю, яка
поділена дві колонки
«Земноводні» і «Плазуни» запишіть номери тверджень, що відповідають ознакам
даних класів.
Потрібно
виписати цифри правильних відповідей в потрібну колонку
На роботу дається 5 хв.
земноводні
|
плазуни
|
1. Шкіра суха,без залоз.
2. Шкіра волога,є залози.
3. Є рогові луски на шкірі.
4. Є грудна клітка.
5. Грудна клітка відсутня.
6. Очі здатні проштовхувати їжу.
7. Поява шиї.
8. Серце трикамерне.
9. Серце трикамерне з неповною перегородкою.
10. Мозочок розвинутий гірше.
11. Є резонатори..
12. Яйця містять
велику кількість поживних речовин – жовтка.
Ключ до гри:
земноводні
(2,5,6,8,10,11),плазуни (1,3,4,7,9,12).
3. Мотивація
навчально-пізнавальної діяльності.
Оголошення
теми уроку. Діти формулюють свої очікування від уроку – прописують їх на
кольорових листочках та приклеюють їх на «дерево знань», яке прикріплене на
дошці.
4.
Актуалізація теоретичних знань.
Мозковий штурм
На вашу
думку, чи споживають плазунів у їжу?
Що таке
Червона книга України?
Як ви
думаєте, чи потрібна вона взагалі?
Як ви
вважаєте, чи потребують охорони рептилії?
5.
Виклад учителем нового матеріалу.
Різноманітність рептилій
Виділяють
3 ряди рептилій.
Вчитель
на дошці записує схему, діти роблять відповідні записи у зошити.
Різноманітність
рептилій
 |
 |
 |
|||
Лускаті Черепахи Крокодили
Вчитель
формулює правила за якими учні повинні працювати.
• Не перебивати один одного.
• Допомагати.
• Поважати один одного.
• Уважно слухати.
• Говорити лаконічно.
• Не критикувати.
• Бути активним.
Учні, в
парах, по-черзі, представляють свої роботи (колажі).
Двоє
учнів представляють відеоряд у вигляді мультимедійної презентації з
супроводжуючим повідомленням.
Після
виступу кожна пара задає слухачам запитання.
Перегляд відео
Вчитель
пропонує учням переглянути відео «10 цікавих фактів про рептилій» з подальшим
обговоренням.
Рептилії відіграють надзвичайно
важливу роль у природі та житті людини.
Мультимедійна презентація
учня (випереджувальне завдання)
Один з
учнів виступає з попередньо підготовленою презентацією на тему: «Значення рептилій в природі та житті людини».
Учні
демонструють малюнки, на яких зображені рептилії, занесені до Червоної книги
України.
6. Узагальнення та закріплення нового матеріалу (10 хв)
Тренінг
«Різноманітність рептилій»
До дошки прикріплено плакат, який
поділено на три частини (перша частина – «Лускаті», друга частина – «Черепахи»,
третя частина – «Крокодили»). Учні відривають від дошки, приклеєні скотчем,
листочки на яких вказаний представник рептилій. Учні повинні визначити до якого
ряду рептилій відноситься даний представник та приклеїти листочок на плакаті.
Лускаті
|
Черепахи
|
Крокодили
|
Учні звертаються
до «дерева знань» - відклеюють листочки та дають відповіді на очікувані запитання,
які вони записували на початку уроку.
7.
Підсумок
уроку (3 хв).
Інтерактивна
вправа «Ланцюжок»
Вчитель
задає дітям запитання. Учні, по-черзі, дають
відповіді на запитання.
1.
Що
вам найбільше запам’яталось на сьогоднішньому уроці?
2.
Що вам найбільше сподобалось або не
сподобалось?
8.
Виставлення
оцінок та їх мотивація (2 хв).
9.
Інструктаж
з домашнього завдання (2 хв).
Опрацювати
с. 80-83 .
Виконати
творче завдання – с. 83.
Підготувати
повідомлення про особливості покривів тіла птахів.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити